В Україні з'явилися пересувні велокав'ярні. За чашкою кави відвідувачі не лише спілкуються, а й крутять педалі, щоб помилуватися краєвидами. Де пролягають шляхи українських велокав'ярень, дізнавалися наші кореспонденти.
- Готовы крутить? Да! Поехали!
Підбори не заважають, втома не відчувається - каже Христина. У велопабі вона святкує свій день народження.
Христина Тіпакова, студентка:
- Да, я нашла в интернете описание этого бара и захотела попробовать. Потому что это какой-то немного спорт, немного отдых, можно по парку прогуляться.
Тут усе, як у звичайному пабі - барна стійка, високі стільці. Їжу відвідувачі приносять із собою. Тримачі для склянок допомогають не розхлюпати напої на крутому повороті.
Сергій Кулик, співвласник велопаба:
- Эта машина едет, когда ее крутит хотя бы четыре человека, то есть она достигает максимальной скорости 9 километров в час.
Велопаб навіть хотіли зареєструвати у ДАІ, але не вийшло - кажуть, скільки б людей не крутило педалі, це все одно це не автівка, а велосипед. А ось виводить на роботу свою велокав'ярню Віра. Відвідувачам тут крутити педалі не пропонують, навпаки - кав'ярня і сама може до вас під'їхати.
Віра Мучник, власниця велокав'ярні:
- Эта кофейня может ездить по прямой гладкой дороге, без горок, спокойно - назад, вперед, влево, вправо.
Ідею підхопили в Голландії, потім два роки розробляли проект. Ще 4 місяці працювали над самою конструкцією. У кав'ярні тільки дизайн - "ретро", обладнання - найсучасніше. Експериментують тут і з напоями.
Віра Мучник, власниця велокав'ярні:
- В нашей кофейне есть авторский напиток - большой кофе с молоком, с двумя сиропами и взбитыми сливками. Это для любителей сладкого, нестандартного.
Вивозити свої кав'ярні на столичні вулиці власники поки що не планують, адже вільно маневрувати заважають схили та бруківка.