Маємо в країні певний парадокс: коли весною фіксували по 10-20 нових хворих на коронавірусну хворобу на тиждень, майже всі сиділи вдома, дезінфікували руки кожну годину та одягали маски, як тільки виходили з дому.
Зараз статистика говорить про більше 5 000 хворих щодня, але люди одягають маски, тільки коли заходять в магазин або метро, вільно гуляють в парках та їздять на курорти – не тільки в межах України, але і за кордон.
Такий контраст породив у населення певну недовіру та скепсис до небезпеки коронавірусу та важливості введення карантину загалом. І це дуже небезпечно, бо в наші двері вже стукає осіннє загострення.
До спалахів коронавірусу додасться грип, який має схожі симптоми. Відповідно, у лікарів буде набагато більше навантаження, буде витрачатися більше тестів та ресурсів на людей з підозрою на COVID-19, коли в тих грип. Різке похолодання та дощі також сприятимуть зростанню захворювань.
Гострий спалах коронавірусу в листопаді очікують і в Євросоюзі, і в США. Українська система охорони здоров’я може просто не витримати таке навантаження. Якщо раніше хворі українці могли отримати пройти тестування, були вільні палати, достатня кількість медперсоналу та обладнання, то зараз існує ризик відсутності всього вищеперерахованого: ліжка з хворими будуть стояти в коридорах лікарень, медики будуть працювати ледь не цілодобово і все одно не будуть встигати всім допомогти. А лікарям доведеться обирати, кого з пацієнтів під'єднати до апарату ШВЛ, а кого ні.
Вже зараз зрозуміло, що в Україні найгостріша проблема з медиками: є ліжка та медикаменти, але просто не вистачає людей, які будуть нас рятувати.
В цьому всьому виникає два важливих питання: що робити уряду та звичайним людям? І лише від синхронної роботи цих двох складових залежить успіх в боротьбі з хворобою.
Що робити уряду?
Влада, в першу чергу, має розробити комплексну стратегію, як витримати пандемічне та економічне навантаження: і на випадок введення повторного суворого карантину, і на випадок найбільшого спалаху коронавірусу.
Потрібно збільшити кількість медичного персоналу, який може боротись з COVID-19. Це може бути перепрофілізація наявних лікарів, залучення до роботи інтернів та студентів останніх курсів. І важливо забезпечити для них гідну винагороду та умови праці. Бо якщо наші медсестри будуть зараз працювати ледь не цілодобово, ризикуючи заразити себе та свої родини, але продовжуватимуть отримувати смішні 3 000-4 000 грн зарплатні, то не варто дивуватись, чому вони почнуть масово звільнятися.
Крім того, у лікарів має бути певна гарантія, що після пандемії, вони без проблем зможуть повернутися до профілю роботи.
Створювати колаборації державних та приватних лабораторій для збільшення ресурсу обробки кількості тестів за день.
Водночас не обов’язково проводити тестування абсолютно всім пацієнтам з підозрою на COVID-19. В більшості випадків, їм достатньо залишитись вдома та пересидіти там два тижні. Це зменшить навантаження на медичну систему, але потребує збільшення відповідальності звичайних людей. Про це – далі детальніше.
Що має робити населення?
Пам’ятаєте, як у 2014 році ми всієї країною збирали пожертви на армію та їздили на фронт з гуманітарним грузом. Тоді, в дуже важкий час, ми змогли консолідуватися і докладали максимум зусиль, щоб допомогти українським солдатам в боротьбі з ворогом. А тепер маємо це зробити, щоб допомогти вистояти українським медикам в боротьбі з коронавірусом. Найкраще – не навантажувати нашу медсистему ще більше.
Маєте підозру на COVID-19? В більшості випадків, достатньо пересидіти вдома декілька тижнів. Якщо симптомів немає і ви почуваєте себе добре, не вимагайте від лікарів протестувати вас на коронавірус – медлабораторії працюють на повну потужність.
А ось піти на карантин дуже важливо. Два тижні лише на трохи змінить ваш звичний стиль життя, проте можуть врятувати державу від затяжної кризи, лікарів від гіпернавантаження, а населення – від неможливості отримати медичну допомогу, і як наслідок, смертей.
Настав той час, коли звичайні люди мають покладатись не на лікарів та поліцейських, а на самих себе – носити маску в транспорті, а не спускати її на підборіддя, утриматись від зимових курортів та масштабних подій, регулярно дезінфікувати руки. Це дозволить стримати поширення хвороби.
Ніхто не любить карантинні обмеження, але це набагато краще, ніж той колапс, що може з нами статися, коли наша система охорони здоров’я просто впаде під ноги хвороби.
Повернення суворого карантину – необхідність
Місцева влада має чітко прописати, що може зробити для стимулювання населення дотримуватися карантинних правил. Бо зараз, наприклад, коли людина заходить в метро без маски, максимум, що відбувається, – це осудливе голосове повідомлення інших пасажирів.
Люди жартували, про штраф у 17 000 грн, проте по факту, майже ніхто з цим і не зіштовхнувся. Водночас в Італії, людей вже можуть оштрафувати на 1000 євро – просто за перебування на вулиці без маски. В Польщі тільки за початок жовтня вже оштрафували 22 000 людей за порушення правил карантину.
Хтось може згадати, як приклад Швецію, де карантинні правила майже не вводили. Проте зараз вони ледь не очолюють рейтинг смертності від коронавірусу: на 1 млн населення 600 смертей, водночас у Польщі з більш суворими правилами – лише 77.
Влада Польщі зобов’язала населення носити маски на вулицях, та вже спланувала, як перевести студентів та школярів на дистанційне навчання. В Німеччині, крім масок на вулицях, планують вводити комендантську годину та заборонити продавати алкоголь, якщо буде зростання кількості хворих.
Ми бачимо, що навіть країни з розвинутою системою охорони здоров’я, готові повертати суворий карантин. Україні він також потрібен, хоча б на два тижні, щоб пережити осінній спалах та дати перевести дух нашим медикам.
А от коли саме його запровадити, повинен вирішувати уряд, який має більше інформації. Адже тепла осінь відтерміновує спалах застудних захворювань та грипу, і основне навантаження ми можемо отримати в кінці листопада – на початку грудня.
