Саме тому під час виборів то про одного, то про іншого кандидата з’ясовуються скандальні подробиці. Ми вирішили дослідити, хто з кандидатів у чому замішаний і хто з них – найбільш скандальний.

Один з лідерів у рейтингу скандальності – політтехнолог Володимир Петров, який теж зареєструвався кандидатом у президенти. Нагадаємо, у листопаді минулого року з’явилася інформація, нібито посадовець Нацполіції Олександр Варченко (чоловік першого заступника голови Державного бюро розслідувань) домагався студентку Наталю Бурейко. Пізніше виявилося, що це фейк, за яким стоїть саме Володимир Петров. Він не надто публічна персона, проте ті, хто дивляться телеканал НЛО TV, знають його як ведучого сатиричної політичної програми «Люмпен-шоу». Колеги ж знають Петрова як «медіакіллера» та чорного піарника.

Ще один кандидат, що неодноразово був помічений у скандалах – Ілля Ківа. Широкому загалу став відомий після того, як міністр МВС Арсен Аваков призначив його головою Департаменту протидії наркополіції. Щоправда, максимум, чим міг похвалитися новопризначений начальник – обшуком у відомому столичному клубі «Клозер», де було знайдено кілька пакетиків за марихуаною та таблеток амфетаміну. Пізніше тодішня очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе звільнила Ківу з посади. Після цього він був помічений у різних скандальних акціях, спрямованих на дискредитацію тих чи інших політиків та громадських діячів.

Шлейф скандалу тягнеться і за лідером «Оппоблоку» Юрієм Бойком. Саме з його прізвищем асоціюється історія з буровими вишками, які у 2011 році було придбано за ціною, що значно перевищувала ринкову. «Іменними» ці вишки стали з тієї причини, що скандальна угода була укладена у той момент, коли профільне міністерство – енергетики та вугільної промисловості – очолював саме Бойко. Щоправда, генпрокурор Юрій Луценко неодноразово нарікав, що не може притягнути Бойка до відповідальності, адже паперовий слід у цій справі тягнеться до інших людей.

Не встиг шоумен Володимир Зеленський зареєструватися кандидатом у президенти, а журналісти вже з’ясували, що він має офшор – кіпрську компанію Green Family, яка отримує російські гроші на зйомки фільмів. Цікаво не лише те, що з цією компанією пов’язані кошти з країни-агресора, але й те, що до декларації кандидат у президенти Зеленський цю компанію не вніс. Після того, як скандал розгорівся, керівник Студії «95 квартал» таки змушений був задекларувати і Green Family, в якій йому належить 300 акцій, і BMW X5 своєї дружини.

Оскандалився і журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, якому протягом кількох тижнів всім миром збирали 2,5 мільйони на заставу у ЦВК. Виявилося, що у 2015 році пан Гнап так само збирав гроші на потреби армії. Журналісти «Слідство.Інфо», яке він тоді очолював, переказали солдатам 15 тисяч євро. Але 9 тисяч чомусь Гнап не перерахував, а залишив на депозитному рахунку. Негарна історія набула широкого розголосу, партія «Сила людей», яка делегувала Гнапа кандидатом в президенти, почала від нього вимагати зняти свою кандидатуру та повернути заставу. Журналісту довелося все-таки повернути ті 9 тисяч євро журналістам «Слідства.Інфо». Але, схоже, цей скандал забудеться не скоро.

Ще один кандидат, якого важко забути – Ігор Шевченко, який прославився не якимись добрими справами, а… крадіжкою синіх шапок під час Економічного форуму в Давосі. Цього кандидата взагалі вважають одним з найтоксичніших політиків в Україні. Свого часу він змушений був зі скандалом піти з поста міністра екології. Серед причин для звільнення прем’єр-міністр Яценюк називав те, що Шевченко лоббіював інтереси «газового олігарха» Олександра Онищенка, пропускав засідання уряду і не реформував галузь.

На фоні того скандалу сувенірні шапки в Давосі – дитячі пустощі. Тим більше, що сам кандидат вважає, що цей скандал не тільки йому не зашкодив, а навпаки – підвищив упізнаваність.

Через свій зв’язок з Онищенком свого часу постраждав ще один кандидат у президенти – колишній голова ДФС Роман Насіров. Йому інкримінували зловживання службовим становищем при ухваленні рішень щодо розстрочки податкових платежів підприємств, що належать Онищенку. Вся країна, затамувавши подих, спостерігала за пригодами клітчатої ковдри, яким Насіров укривався під час затримання його детективами НАБУ. Справа в тому, що в момент затримання він перебував у лікарні Феофанія. Але замість співчуття на адресу податківця його просто обсміяли у мережі. Хоча останнє слово залишилося все ж таки за Насіровим: він позвався до Окружного адміністративного суду за незаконне звільнення, і суд відновив його на посаді.

Висока посада – це вже привід для скандалів. Скільки «шишок» посипалося на Анатолія Гриценка за період його керівництва міністерством оборони. Начебто і солдати при ньому голодували, і розкрадання коштів було безпрецедентне. Проте, як часто буває в Україні, переконливих доказів «злочинів» Гриценка так і не знайшли. Натомість під час цієї передвиборчої кампанії він теж встиг засвітитися у скандалі. Все почалося з того, що користувачі з подивом дізналися, що їх «лайки» стоять на публічній сторінці кандидата у президенти Анатолія Гриценка. Коли кількість обурених користувачів перевалила за два десятки, у прес-службі кандидата виправдалися, що трапився технічний збій. Буцімто на публічну сторінку політика було автоматично перенесено всіх френдів та підписчиків з його особистої сторінки.

Виправдовуватися довелося і меру Львова Андрію Садовому. Він теж неодноразово потрапляв у скандальні ситуації. Чого тільки варта трагедія на сміттєзвалищі у Грибовичах, де під час обвалу загинули люди, а згодом трапилася пожежа. Тоді саме на мера поклали відповідальність за ці випадки. Сам він заявляв, що «сміттєва блокада» організована адміністрацією президента.

Хвилю обурення Садовий викликав і під час проведення традиційного джазового фестивалю у Львові Alfa Jazz Fest у 2017 році. Виявилося, що серед головних спонсорів фестивалю значиться російський “Альфа-Банк”. Садовий заявив, що спонсори фестивалю – підприємства, “які працюють в Україні, сплачують податки в Україні».

Але справжній скандал вибухнув, коли в мережі було оприлюднено аудіозапис, де Садовий негативно висловлюється проти активістки Катерини Гандзюк. Цинізм ситуації підсилювався тим, що Катерина за кілька днів до того померла від численних опіків – через сірчану кислоту, якою її облили ще влітку. Садовий визнав, що голос його, вибачився та звинуватив у зливі компромату генпрокурора Юрія Луценка.

Мало хто з кандидатів може похвалитися відсутністю «скелетів у шафі». Враховуючи, що передвиборча кампанія у розпалі, не виключено, що ці скелети випадатимуть все частіше, а самі кандидати потраплятимуть у нові скандали.

Источник: golosua.info